Будьте завжди чуйними до справ своїх дітей
- Аналізуйте з дітьми причини їх успіхів і невдач.
- Підтримуйте дитину, коли їй складно.
- Прагніть не захищати підлітка від труднощів, а вчіть долати їх.
- Порівнюйте свою дитину лише з нею самою, обов’язково відзначаючи просування вперед.
- Постійно контролюйте дитину, але без гіперопіки, за принципом «Довіряй, але перевіряй!».
- Розповідайте дитині про свої проблеми, про те, що хвилювало вас у її віці.
- Будьте завжди особистим прикладом (навчайте справами, а ні словами).
- Розмовляйте з дітьми як з рівними, поважайте їхню думку, уникайте моралізації, криків, повчальності і тим паче іронії.
- Слідкуйте за тим, які книги читає дитина, які фільми та передачі дивиться по телевізору, які Інтернет сайти відвідує.
- Радьте дитині стежити за своєю зовнішністю: одягом, зачіскою, особистою гігієною.
- У жодному випадку не забороняйте підлітку стосунків з протилежною статтю, не обходьте розмов на тему взаємин хлопців та дівчат, щоб уникнути недовіри між вами.
- Розкажіть дитині про свої стосунки з протилежною статтю у підлітковому віці, зробивши акцент на благородстві, культурі почуттів, повазі один до одного, відповідальності один за одного.
- Вчіть підлітка відповідати за свої вчинки.
- Познайомтеся з друзями дитини, попросіть їх інформувати вас про способи проведення часу, але не перетворюйтесь на шпигуна, що стежить за кожним кроком дитини. Пам’ятайте: недовіра ображає!
- Будьте для своєї дитини перш за все старшим, мудрішим другом і тільки потім люблячими батьками.
Діти висловлюють свої емоції по-різному
Існують різні способи, за допомогою яких діти висловлюють свої думки й емоції. Крім розмов, вони можуть використовувати для цього різні дії.
- Якщо ваша дитина любить малювати, писати або грати, заохочуйте ці заняття. Віддайте її в художню школу – так ви допоможете їй краще виражати себе. Ви можете пропонувати дитині теми для малюнків, але при цьому не потрібно обмежувати її фантазію.
- Запропонуйте дитині вести щоденник, у якому вона буде писати про свої заняття і враження за день. Чим більше дитина пише або малює, тим краще вона проявляє себе.
- Приділіть час, щоб проаналізувати малюнки дитини, щоб зрозуміти, як вона бачить навколишній світ. Не намагайтеся аналізувати кожну деталь – інакше ви ризикуєте зробити неправильні висновки про дитину або спроектувати на неї свої емоції.
- Дозвольте дитині самій пояснити, що вона намалювала або написала, і що вона відчуває з цього приводу.
“Якщо ви хочете, щоб дитина ділилась з вами своїми думками,
ставте їй правильні запитання“
Почніть розмову з відкритих питань, які мотивують дитину поділитися подробицями.
- Замість того щоб запитати: «Тобі подобається ця пісня?», запитайте: «Що ти думаєш про цю пісню?» На перше питання відповідь може бути «так» або «ні», тоді як відкрите питання дозволить їй розповісти більше.
- Замість того щоб запитати, з ким дитина гралася у дворі, запитайте, у які ігри вони грали. Дозвольте дитині в деталях пояснити суть гри і не перебивайте її.
- Ніколи не уникайте питань, які задає дитина. Якщо у вас немає відповіді на питання, поверніться до нього пізніше. Якщо ви ігноруєте питання дитини, вважаючи їх дурними, у майбутньому вона, ймовірно, не захоче ставити запитання.
“Ніколи не варто недооцінювати емоції дитини або її здатність керувати ними“
- Емоційний інтелект (EQ) – це здатність людини розпізнавати, висловлювати і контролювати свої емоції. У кожної дитини свій унікальний темперамент, який дається їй з народження. Одні діти відкриті й ініціативні, інші – сором’язливі і повільні.
- Ви повинні розуміти емоційний інтелект своєї дитини і зробити все можливе, щоб допомогти їй розвинути цю якість.
“Спробуйте замінити звичні зауваження дитині, які використовуєте регулярно, новими словами, і зміниться все – інтонація, ваш настрій, а головне, реакція дитини!“
Спробуйте – це працює!
- Замість роздратованого: “Пішли швидше, скільки тебе чекати!” Скомандувати: “На старт, увага … руш! Побігли! “
- Замість загрозливого: “Їж, інакше не отримаєш десерт” порадувати: “Після того як зникне ця крииихітна котлетка, до тебе прилетить щось смачненьке”.
- Замість грубого: “Прибери за собою” вимовити мрійливим голосом: “От якби ти був чарівником і зміг би начарувати порядок на столі …”
- Замість розсердженого: “Не заважай!” Сказати: “Іди, пограйся трохи сам. А коли я звільнюся, ми влаштуємо міні-свято”.
- Замість незадоволеного: “Не вередуй, піратська футболка в пранні, одягай ту, яка є” примирити з неприємністю: “Дивись-но, а ось родичка твоєї піратської футболки. Давай її одягнемо!”
- Замість риторичного: “Ляжеш ти, нарешті, спати?!” Поцікавитися: “Показати тобі хитрий спосіб укривання ковдрою?”
- Замість злого: “По попі захотів?” Випустити пар: “Цікаво, кому це я зараз вуха відірву і шию намилю?”
- Замість безсилого: “Щоб я ніяких “не хочу” не чула!” Несподівано закричати: “Ой, дивися, Капризка прибіг. Лови, лови його, щоб він нам настрій не псував!”
- Замість нудного: “Скільки разів повторювати!” Сказати таємничим шепотом: “Раз-два-три, передаю секретну інформацію … Повторіть, як чутно”.
- Замість менторського: “Руки помив?” Запропонувати: “Давай подивимось, що вода з твоїх рук потече чорна?”
“Розуміння психології потрібно батькам для того,
щоб виховати дитину здоровою й успішною в житті“
Приємного спілкування!